Сегодня в смт Борова 28.03.2024

Наказ вбити Дудаєва віддав особисто Єльцин

21 квітня 1996 року Федеральна служба контррозвідки Росії запеленгувала сигнал супутникового телефону Джохара Дудаєва край чеченського села Гехі-Чу, у 30 км від Грозного. Одразу в повітря підняли два літаки Су-25 із ракетами. Дудаєв загинув від вибуху ракети під час розмови телефоном із депутатом російської Думи Костянтином Боровим. Наказ про вбивство видав особисто президент Росії Борис Єльцин. Кілька людей, які організували операцію, стали "Героями Росії".
Джохара Дудаєва з родиною й народом депортували з Чечні до Казахстану, коли йому було вісім років. З 1962-го й до розпаду СРСР він служив у ВПС СРСР, дослужився до генерал-майора. Командував бомбардувальними дивізіями в Полтаві й Тарті. Під час служби керував авіабазою радянських стратегічних бомбардувальників Ту-22, призначених для Холодної війни. Брав участь у розроблянні планів килимових бомбардувань Афганістану 1986 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вулицю назвали іменем Аміни Окуєвої
Після розпаду СРСР став одним із лідерів Чечні. А вже 27 вересня 1991-го став президентом Чеченської республіки Ічкерія. Однак Москва не визнала Ічкерію. Розпочалася Перша чеченська війна.
1 листопада 1991 року Дудаєв підписав перший указ "Про суверенітет Чеченської республіки", яким проголосив незалежність Чечні. 7 листопада 1991-го Єльцин видав наказ про запровадження надзвичайного стану в Чечні, що означало незгоду Москви з незалежністю чеченського й інгуського народів. У відповідь президент Ічкерії запровадив у Чечні воєнний стан.
У Чечню скерували два літаки з військами спеціального призначення, але їх заблокували противники російської влади. Тоді ж чеченська влада націоналізувала всю російську військову техніку та зброю в Чечні. Уже 3 березня 1992 року Дудаєв погодився сісти за стіл переговорів із Москвою за умови, що ті визнають незалежність Чечні.
12 березня 1992 року парламент Чечні ухвалив конституцію. Згодом чеченська влада без спротиву взяла під контроль усі російські військові частини в республіці. До 8 червня 1992-го усі російські війська покинули гірську країну, залишивши техніку, зброю й боєприпаси. Проте через загрозу справжньої війни з Росією, яка не визнавала незалежності, Дудаєву довелося запровадити пряме президентське правління й комендантські години в країні. 7 квітня 1993 року він розпустив уряд, парламент і конституційний суд.
11 грудня 1994 року Росія напала на Ічкерію. Від початку війни на Дудаєва полювали російські спецслужби. Вони здійснили три невдалі замахи на нього.
Після відступу з Грозного штаб Дудаєва розташувався в гірському селі в будинку військового прокурора Ічкерії Магомеда Жанієва, який загинув разом із главою Чечні 21 квітня 1996-го.

Через чотири місяці після смерті Дудаєва Росія й Чечня підписали Хасав'юртівськіуугоду, яка призвела до закінчення російсько-чеченської війни й виведення російських військ із Чечні. Країна де-факто стала незалежною. Після смерті Дудаєва, який був противником релігійних фанатиків і мав авторитет у республіці, влада там пішла в релігійний ухил. Керівництво захопили прихильники ваххабізму, які повернули чеченський національно-визвольний рух у бік ісламського тероризму.

По материалам: https://gazeta.ua/articles/world-life/_nakaz-vbiti-dudayeva-viddav-osobisto-elcin/1027319

Смотрите также